Сьогодні приїжджали гості до мене і ми в затишній невеликій компанії святкували мій день народження. На жаль, не всім вийшло приїхати до мене. Мій рідний брат з дружиною і маленькою дитиною не мали змоги приїхати, бо не мають власного авто, а зимою в таку засніжену зиму з маленькою дитиною не дуже зручно далеко їхати. Коли в тебе з'являються діти, тим гострішою стає потреба у автомобілі. Тому цього року серед списку бажань і завдань є навчання і отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Нехай мені буде 😊 принаймні зайвим точно не буде.
Ще куми наші не приїхали, бо мали якісь справи і були втомлені після подорожі.
Але як каже мама, менше гостей - менше метушні 😆. То ж нам справді вийшло посидіти тихо так, по-домашньому.
Вчора я взяла на себе відповідальність і замаринувала шашлик, бо зазвичай це робить чоловік. Як то кажуть, що рибна юшка (уха) і шашлик - чоловіча кухня. Але чоловік грався з нашим сином, то ж я взяла ініціативу на себе 😄. І чесно скажу, він був дуже смачний)). Соковитий, в міру солений. До шашлику купили різноманітної зелені (я так скучила за зеленю), я полила її лимонним соком, то ми так її наминали разом зі шашликом)). А я вже уявляю, як зранку вибігаєш до грядки за зеленою руколою, цибулькою, шпинатом.
Потім ми пограли настільну гру "Вибухові коти" (ми її купили для дітей, проте вона виявилося для них заскладною, то ж ми тепер граємо самі 😊) і навчили в неї грати мою маму. Люблю коли в компанії всі комунікують і готові розважатись. До маминої честі, вона не стала віднікуватись і із задоволенням зіграла із молодшим поколінням. От одна із багатьох рис, за які я її люблю, за її бажання вчитися і освоювати щось нове, а не посилатися на свій вік та відкидати всі сучасні надбання.
То ж я дуже задоволення таким по-сімейному затишним святкуванням свого дня народження. Я дуже люблю свою родину і щиро бажаю їм всім такого ж щастя і здоров'я, як вони бажали мені сьогодні. Цінуйте і любіть своїх близьких!
