Згадки про березень: 2014🇺🇦! (Частина 1)

in Team Ukrainelast month (edited)

21 листопада 2013 року уряд прем'єр-міністра України Миколи Азарова сказав, що ми не готові підписувати документ про вступ до ЄС (хоча було проведено безліч зустрічей із представниками ЄС). Після цієї заяви на Майдан Незалежності вийшло близько 100 хлопців і дівчат з протестами. Вони вимагали зробити великий крок в історії Української держави. На жаль, Віктор Федорович зробив найбільшу помилку за час свого президентства. Він наказав начальнику ГУМВС України в м. Києві В. В. Коряку силою розігнати мирних протестувальників. В ніч з 29 на 30 листопада загін «БЕРКУТ» з кийками
напав на молодь. Від побиття постраждало 84 людини. По телевізору повідомили, що це було зроблено, аби розчистити місце для новорічної ялинки. Але цьому ніхто не повірив, і вже 1 грудня на Євромайдані зібралося від 500 000 до 1 000 000 людей. Це були мирні протести під керівництвом Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Петра Порошенка. Тим часом Янукович збирав «тітушок», антимайдан і вів перемовини з російським президентом — Володимиром Путіним.
Cuxhj-05x64.jpg

sgXKAFl2w1c.jpg
А ми, молодь з інвалідністю, продовжували їздити до центру реабілітації «Милосердя», дивилися новини й обговорювали їх.
19 та 20 лютого вважаються найжорстокішими днями Євромайдану. В ці дні було вбито безліч активістів із вогнепальної зброї в шию та голову. На дахах високих будівель працювали снайпери, котрі пробивали захисні щити і шоломи мітингувальників. Навіть на моєму тринадцятому поверсі було видно згарище від палаючих шин та чути вибухи коктейлів «Молотова». До сих пір ми згадуємо полеглих під час великої «Революції гідності» героїв Небесної сотні.
Q38o8gj6aEM.jpg

8y5ob8EhhlA.jpg
Тим часом ми попросили працівників центру «Милосердя» повезти нас на історичне місце — Майдан Незалежності. Хотіли не тільки побувати там, але й покласти квіти загиблим. 5 березня мене, Ігоря Бадуна, Юлію Шаповал, Юлію
Літвіненко та наших батьків повезли на площу. Ми обійшли майже всі місця. Побачили намети та бруківку. Безліч втомлених облич від останніх днів протистояння і похорону.
CtVUewsn6DY.jpg

ZTpEBukVJE0.jpg

JAVuM6n3_B8.jpg
Також були дні спогаду Тараса Шевченка. Я попросив і мені дали змогу виступити на сцені Майдану: прочитати свій вірш «Коли вже», а також вірш Шевченка «Мені тринадцятий минало».
rFN_NbosNsU.jpg

FPL2MZGAKQc.jpg


Повернувшись додому, кожен був сильно втомлений. Від енергетики площі. Від кривавих подій та вбивств. Від протистояння народу України та диктатури і агресії уряду Азарова з Януковичем. Але це була наша історія, і ми, як громадяни своєї Батьківщини, повинні були побувати там.

Sort:  

Пам'ятаю ті часи, друже!
Приєднався до протестів на Майдані вже в останні тижні, було гаряче. Це важкий період в нашій історії, проте це стало відправною точкою змін в країні. Змін важких, повільних, за які сплачуємо велику ціну, проте, сподіваюся, змін незворотних.

Було важко, але людям потрібен був поштовх для змін в Україні та свідомості. Головне, щоб зараз ми не повернулися до агресора Росії.