Як українці пекли хліб. Частина 1 - Жорна

in Team Ukraine2 months ago

З давніх давен українці випікали хліб, і процес цей був доволі трудомістким. Ну а починалося все з виготовлення борошна з зернових. Робили це задопомогою кам'яних жорен.
Кам’яні жорна є найдавнішим ручним пристроєм для перемелювання зерна на борошно в домашніх умовах. Матеріалом для виготовлення жорен були такі породи каменю, які можливо обробити в домашніх умовах за допомогою найпростішого набору інструментів. Більшість зафіксованих кам’яних жорен виготовлені із пісковику та вапняку, найбільше поширених на українській території порід. Рідше можемо зустріти зразки жорен із гранітів та декару. Крім звичайних жорен в господарстві українців зустрічався ручний кам’яний млин. В помолі зерна в промислових масштабах використовували жорна, які приводились в рух за допомогою течії води (водний млин), або вітру (вітряк).
Традиційні жорна складаються із верхнього каменю (верхняка) та нижнього каменю (спідняка). Запорукою успішної роботи жорен, є наявність вибитих насічок (прямих ліній-канавок, глибиною до 0,05 м) на нижній поверхні верхняка, які сходяться до центру (жерла), забезпечуючи вихід борошна. Існують варіанти встановлення переділки між каменями (портлиці) з метою покращення перемелювання.
Жорна відігравали важливу роль у системі життєзабезпечення та господарському укладі селян впродовж багатьох століть. Дуже багато людей врятувались завдяки жорнам від голодної смерті у часи голодоморів ХХ ст., адже лише з їхньою допомогою люди могли таємно в домашніх умовах змолоти сховане від комуністів зерно.
Про значення жорен було добре відомо місцевій радянській владі, саме тому з ініціативи місцевих активістів наприкінці 1932 р. почалась активна кампанія з їх винищення та конфіскації з господарств.
В трагічні часи післявоєнного голоду жорна були найбільш актуальним предметом торгівлі із західноукраїнськими землями. Особливо активно торгували жорнами мешканці сіл Лівобережного Подністров’я Вінниччини та Хмельниччини, де був розвинений каменотесний промисел.
Повністю жорна вийшли із вжитку лише наприкінці 1950-х – в 1960-х рр.
Вже після здобуття Україною Незалежності, коли почали відкриватися пам’ятники і музеї, присвячені жертвам голодоморів - саме жорна стали основою експозицій багатьох із них.

1200px-Żarna.jpeg

58c7ab5448c4c-587106-original.jpeg
Водяний млин в с.Мула Уголька, Тячівського р-ну, Закарпатської обл.
19_6.jpeg
Вітряк з с. Руська Поляна, Черкаського р-ну, Черкаської обл., фото С. Таранушенка

Sort:  

В нас дома залишився один камінь від жорен. Ним прикладали капусту в бочці, що квасилась на зиму, бо був важкий. Бабця розповідала, що під час німецької окупації німці або забирали жорна або розбивали камені. От, власне у нас один камінь розбили.
Я зараз живу в Італії, в Тревізо. І тут безліч водяних млинів, які працюють і перемелюють зерно. Цікаво спостерігати як крутиться колесо, приводячи в рух механізми.

20210725_184314.jpg

Congratulations @ua-ethnology! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):

You published more than 50 posts.
Your next target is to reach 60 posts.

You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word STOP

To support your work, I also upvoted your post!

Check out the last post from @hivebuzz:

The new HiveFest⁶ attendee badge is waiting for you
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!